Василь Стус «Терпи, терпи - терпець тебе шліфує» #поезія #декламація #читання

Василь Стус належав до опозиційно настроєної національно-свідомої молодої інтелігенції, яка одверто протиставила себе тоталітарному режимові. Йому випало жити в надзвичайно складний час. Час, коли людина мала вибирати: мовчати попри всі утиски та приниження, щоб вижити, чи зберегти в собі Людину, навіть ціною власного життя. Василь Стус вибрав друге. Василь Семенович Стус народився 6 січня 1938 р. на Вінниччині в с. Рахнівка Гайсинського району в сім’ї Семена Дем’яновича та їлини Яківни Стусів. Був четвертою дитиною в родині. У 1940 р. родина переїздить до м. Сталіно (сучасний Донецьк), де батьки отримують роботу на одному з хімічних заводів. Протягом 1944—1954 рр. В. Стус навчався в середній школі м. Сталіно. У 1954-1959 рр. навчався в Сталінському педагогічному інституті за спеціальністю «Українська мова та література», після закінчення якого працював учителем у Таужнянській середній школі Гайворонського району Кіровоградської області. У 1959-1961 рр. В. Стус служив у лавах радянської армії, потім у 1961-1963 рр. працював учителем української мови та літератури в середній школі № 23 у Горлівці Донецької області. У 1963 р. стає аспірантом Інституту літератури АН УРСР ім. Т. Г. Шевченка зі спеціальності «Теорія літератури». Переїздить до Києва. У 1964 р. В. Стус віддає до видавництва «Молодь» першу збірку своїх віршів, що має назву «Круговерть». В. Стус працює в будівельній бригаді, а згодом — кочегаром в Українському науково-дослідному інституті садівництва у Феофанії під Києвом. Одружується. Наступного року працює спочатку молодшим, невдовзі — старшим науковим співробітником Центрального державного історичного архіву УРСР. Змушений звільнитися із «традиційним» формулюванням: за власним бажанням. У брюссельському видавництві 1970 року вийшла друком збірка «Зимові дерева» . Факт публікації книги за рубежем особливо обурював суддів на процесі над В. Стусом у 1972 р. У 1970 р. В. Стус видав у самви- даві свою третю експериментальну книгу віршів —- «Веселий цвинтар». 12 січня 1972 р. — поета вперше заарештовано. 7 вересня 1972 р. відбувся суд, згідно з вироком якого Василя Стуса засуджено до п’яти років ув’язнення та трьох років заслання. У 1972 р., перебуваючи в камері попереднього ув’язнення київського КДБ, поет створює свою четверту книгу — «Час творчості / Dichtenszeit», що складена з оригінальних віршів і перекладів поезій Гете. Оригінальні твори стали основою майбутньої книги всього життя Стуса — «Палімпсести». Протягом 1972-1977 рр. поет відбував покарання у таборах Мордовії. З листопада 1975 до лютого 1976 рр. він перебував у спеціалізованій ленінградській лікарні. З 5 березня 1977 р. поет засланий у селище ім. Матросова Тенькінського району Магаданської області; у 1979 р. він повертається до Києва, вступає до Української гельсінкської групи. З жовтня цього ж року за поетом встановлено адміністративний нагляд. У 1971-1980 рр. В. Стус остаточно підготував до друку кілька варіантів збірки «Палімпсести». З 1 лютого 1980 р. і до арешту він працював у цеху № 5 Українського промислового об’єднання «Укрвзуттєпром». 14 травня 1980 р. поета вдруге заарештували. Наприкінці вересня 1980 р. відбувся суд, на якому Стуса було засуджено до десятирічного ув’язнення та п’яти років заслання. З листопада 1980 р. він відбував покарання в таборі особливого режиму в с. Кучино Чусовського району Пермської області. Навесні 1981 р. В. Стус востаннє побачився з рідними. 1982 р. — рік перебування в камері-одиночці. Протягом 1980-1985 рр. В. Стус написав останню збірку віршів «Птах душі». Поет помер у ніч із 3 на 4 вересня 1985 р. у карцері під час голодування; поховали його в безіменній могилі на табірному цвинтарі. Чотири роки потому, 19 листопада 1989 р., прах Василя Стуса перевезли до Києва й перепоховали на Байковому кладовищі. Василь Стус "Терпи, терпи — терпець тебе шліфує..." Терпи, терпи — терпець тебе шліфує, сталить твій дух — тож і терпи, терпи. Ніхто тебе з недолі не врятує, ніхто не зіб'є з власної тропи. На ній і стій, і стрій — допоки скону, допоки світу й сонця — стій і стій. Хай шлях — до раю, пекла чи полону — усе пройди і винести зумій. Торуй свій шлях — той, що твоїм назвався, той, що обрав тебе навіки вік. До нього змалку ти заповідався до нього сам Господь тебе прирік. _________________________ Світлини - із мережі Інтернет Музика - Over the ocean by Eenspiry #перемога #перемогаукраїни #патріотизм #перемогазанами #віршіукраїнською #україна #вірші #вірш #віршідлядуші #віршіпрожиття #мояукраїна #ріднамова #українськівірші #батьківщина #українською #українськамова #віршпроукраїну #віршізізмістом #аудіовірш #декламація #читання #declamation #всебудеукраїна #readings #всебудедобре #сучаснапоезія #нуш #сучаснаукраїнськалітература #мійукраїнський #мійсвіт #українська_література #поезіяукраїнською #поезія #поезія_вірш_вірші #україна #українська_мова #украінці #українськаозвучка #українськалітература #літо2023 #війна #війна_в_україні #україна