Torna a casa | Maneskin | translation | ukrainian lyrics

Авторство пісні: @ManeskinVEVO Текст: Гуляю я по місті своїм, вітер дме хоробрий, Я все лишив позаду, сонце вже зайшло за обрій, В будинках зачинили двері, опустили штори, На втіху маю її руку, і рум'яні щоки. Вона з землі мене підняла, що шипами вкрита, Вона спинилась й обернулась, хоч життям побита, Вона не слухала тих дурнів і прокльони їхні, Одним лиш поглядом підбила мене встати й вийти. І це та подорож, якої не пізнав ще жоден, Кивне Аліса й Капелюшник точно буде згоден По цій дорозі я не стомлюся іти ніколи Допоки нема сивини в косах твоїх шовкових. В моїх руках пів сигарети й папірець помнутий, Посидьмо довше тут, нам квапитися вже нікуди. Бо маю в голові слова, й не можу їх забути, Бо бездоганним, як підеш, життя не може бути. Тому, Марлено, повернися, Без тебе вдома лють все вкрила. Тому, Марлено, повернися, Більш чекать не маю сили. Тому, Марлено, повернися, Без тебе вдома лють все вкрила. Тому, Марлено, повернися, Я без тебе втрачу крила. А небо так тихо-тихенько робиться прозорим, Сонце висвітлює поволі всіх людей знемоги. По щоках моїх покотилися сльози солоні, Вона розрадливо збирає їх в свої долоні. Я з кров'ю на руках полізу на гірські вершини, Я хочу бути там де не знайти слідів людини, Щоб відпустити кожен гріх свій і свої провини, Бо смерті навіть янголя боїться всередині. В моїх руках пів сигарети й папірець помнутий, Тікаймо звідси геть, бо тут є надто мстиві люди, Бо материк весь став тісним і вмить таким абсурдним. Вчора був тихим, а сьогодні буря рве груди. Тому, Марлено, повернися, Без тебе вдома лють все вкрила. Тому, Марлено, повернися, Більш чекать не маю сили. Тому, Марлено, повернися, Без тебе вдома лють все вкрила. Тому, Марлено, повернися, Бо я більш не ма... Доки не стрів тебе був дурнем, Та дай мені лиш сказати: Я мав порізані зап'ястя й піджак був завжди пом'ятий, Але сьогодні я насправді щасливий, Нема і що додати. Коли ми гуляємо, Все місто спостерігає. Я був на грані між Низьким підсудним й суддею жорстким, Я був трепетом, Що освітлив для всіх в той день жахливу тую темряву, Звільнив від кайданів усіх, блискучих, Та є сумніви: вони ще живі, Чи вже померли... Тому, Марлено, повернися, Без тебе вдома лють все вкрила. Тому, Марлено, повернися, Більш чекать не маю сили. Тому, Марлено, повернися, Без тебе вдома лють все вкрила. Тому, Марлено, повернися, Я не хочу втрачать крила! Тому, Марлено, повернися, Без тебе вдома лють все вкрила. Тому, Марлено, повернися, Я ж без тебе втрачу крила...