Т. Шевченко, «Сон»

Т. Шевченко, «Сон». Пісня більш драйвова та для тих, хто прослухав попередню версію, котра була озвучена щемливим жіночим голосом та виконувалася майже акапельно. Тут більш динамічна та довша композиція. І незвична, як для рядків Шевченка, котрі ми привикли сприймати, як суцільну тугу та боротьбу й без жодної радості. Через те декому чудно бачити зображення Кобзаря, котрий привітний та ще й усміхається і незвично чути ось такі музичні, але позитивні та, загалом, життєрадісні твори…